Реєстрація нерухомості

Новий рік приніс велику кількість нововведень, які можуть суттєво вплинуть на розвиток відносин у сфері нерухомості. Нові зміни, які вступили в силу з 1 січня 2013 року, внесенні в Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спрощують процедуру реєстрації нерухомості шляхом створення єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідальним за ведення Реєстру є Державна реєстраційна служба, підпорядкована Міністерству юстиції України. Органи, які раніше були уповноважені реєструвати відповідні права, а саме: міські бюро технічної інвентаризації ("БТІ") втратили свої права по реєстрації. Новий порядок державної реєстрації нерухомості - це відповідно до закону офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до нового реєстру. Державна реєстрація нерухомості також забезпечує можливість обліку об'єктів нерухомого майна, що безумовно сприяє стабілізації цивільного обороту в цілому і обороту об'єктів нерухомості зокрема. Державна реєстрація нерухомості є публічною діяльністю, юридичним наслідком якої є офіційне підтвердження державою виникнення, переходу або припинення прав на нерухомість або обтяження таких прав.

Таким чином, державну реєстрацію нерухомості слід розглядати невід'ємною складовою юридичного факту щодо виникнення, зміни або припинення суб'єктивних прав на нерухомість. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно,розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства,іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. 2. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 , є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстрованонезалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їхокремі частини), в яких вони розташовані. Систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

ХТО ПРОВОДИТЬ ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ НЕРУХОМОСТІ?

Первинну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, тобто державну реєстрацію нерухомості новозбудованих будинків, квартир у новобудовах або новосформованих земельних ділянок , а також усі права на нерухомість, які виникли до 1 січня 2013 року будуть здійснювати Державні реєстратори прав на нерухоме майно відповідних Реєстраційних служб. (За місцем знаходження відповідної нерухомості) Саме ж обтяження речових прав на нерухоме майно реєструються в будь-якій реєстраційній службі. Державні реєстратори не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Вторинна державна реєстрація нерухомості , тобто перехід права власності на нерухоме майно реєструється нотаріусами, які здійснюють її при посвідченні договорів купівлі-продажу, міни, дарування нерухомого майна та земельних ділянок, набуття права власності на успадковану нерухомість тощо. Нотаріус здійснюватиме одночасно процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ НЕРУХОМОСТІ

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Орган державної реєстрації прав, нотаріус видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, форму та вимоги до оформлення якої встановлює Мін'юст. Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє. Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Розміри мита при здійсненні реєстрації нерухомості будуть однаковими на всій території України. На сьогоднішній день, за проведення державної реєстрації нерухомості державне мито стягуватиметься у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 119 гривень), а за державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, та обтяжень прав на нерухомі речі - 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 гривню.

Державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Звичайно перелік документів, які необхідні для реєстрації нерухомості певним чином різняться, тому уже остаточний перелік документів для реєстрації нерухомості можна і необхідно дізнатися у органах державної реєстрації прав. Ознайомитись із адресами таких органів у Вашому місті можна на офіційному сайті Державної реєстраційної служби за адресою www.drsu.gov.ua.

Кадастрова карта

Окремо, далі поговоримо про ще одну новизну, яка безпосередньо стосується реєстрації нерухомості це запровадження публічної кадастрової карти. Така карта почала діяти із 1 січня 2013 року і являє собою базу даних земельних ділянок, розташованих на території України. Публічна кадастрова карта доступна на сайті Держземагенства http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta. Адміністратором публічної кадастрової карти є Державне агентство земельних ресурсів України, яке продовжує виправляти помилки та неточності даних, що містяться в ній.

Також, рекомендовано переглянути джерела статті:

1. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

2. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень





© 2016-2017, WWW.MISCE.INFO “Місце інформації”. Всі права захищені
Публікація всіх авторських матеріалів та відеороликів дозволена тільки за умови прямого лінка на сайт. Для інтернет-видань обов’язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем лінка у першому абзаці на конкретну новину, статтю чи відео.